Нинішня влада боїться Юлії Тимошенко

Право і ліво

 

Нинішня влада боїться Юлії Тимошенко

 

Екс-Прем’єр-Міністр України Юлія Тимошенко перебуває в палаті харківської лікарні «Укрзалізниці». А тим часом триває черговий судовий процес за черговим, виссаним з пальця звинуваченням. Подейкують, що виссаним з пальця Януковича.

 

Громадяни-виборці, які добре розуміють факт «виссання з пальця», не можуть байдуже спостерігати за цим судово-психологічним гнобленням шанованої у цілому світі особи.

Отож час від часу й збираються на її підтримку. Збираються і мітингують: біля в‘язниці, біля лікарні, біля суду. Збираються там, де на той момент перебуває Ю. Тимошенко.

А влада, як відомо, боїться. Боїться людей, які збираються, протестують і вимагають, боїться слова правди на мітингах, боїться Юлії Тимошенко, навіть хворої.

Як бачимо на знімку, цей свій страх влада показово демонструє фактом заґратованих і закритих щитами вікон палати на дев’ятому поверсі лікарні, де перебуває Юлія Володимирівна. А вона там не просто лежить, а бореться за торжество Правди і Справедливості. Вся Україна чує її голос, всі чесні люди вдумуються в її гарячі й проникливі слова:

«Запровадження другої державної мови – це не просто передвиборча ініціатива Партії регіонів. Ми знаємо, що напередодні кожних виборів вони виймають з нафталіну цю тему і намагаються маніпулювати людьми.

Їм не потрібна мова ані російська, ані українська. Їм не потрібна ані Україна, ані Росія. Вони живуть за іншими поняттями. Їм потрібне особисте збагачення, їм потрібен повний контроль над країною», – каже Юлія Тимошенко.

І хоча дії прокурорів і суддів щодо неї викликають зрозуміле обурення, вона знаходить в собі сили залишатися рішучою і спокійною, боротися і не здаватися:

«Знову прокурори заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на арешт. Так їм хочеться мене заарештувати, що втрачають розум».

Із особливою увагою, всім серцем сприймають ці слова лідера її однодумці, зокрема зараз, коли влада розпочала підготовку безпрецедентних антинародних, антидемократичних заходів, за рахунок яких донецький олігархічний клан хоче будь-що перемогти на виборах і утриматись при владі.

Тому так важливо сьогодні згуртувати ряди чесних людей і не дати себе обманути; згуртувати ряди й виступити проти олігархічної диктатури. Власне для гуртування рядів партії «Батьківщина» та її прихильників, до Харкова прибули народні депутати України на чолі з головою фракції Андрієм Кожем’якіним.

Коли народні обранці прийшли на місце мітингу перед будинком суду на площі ім. Руднєва і почали встановлювати підвищення для виступів та акустичну апаратуру, на них раптом накинулись хлопці міцної статури у спортивному одязі й почали відштовхувати і бити депутатів.

Особливо «дісталося» Юрію Одарченку, який перший отримав удари кулаками від хлопців кримінального вигляду, нахабна рішучість і хуліганські дії яких відбувалися на фоні очевидної підтримки великого загону працівників міліції, що стояли неподалік і мовчки спостерігали за бійкою.

Як можна побачити на знімках, хлопці кримінального вигляду і відповідної поведінки були фактично заодно з міліціонерами, котрі спочатку демонстрували своє показове невтручання у бійку, а потім не менш демонстративно (але не дуже переконливо) намагались показати «наведення правопорядку».

І хоча цей заздалегідь поставлений «спектакль» проходив загалом досить мляво і неприродно, серед постраждалих від рук захищених міліцією хуліганів виявились також народні депутати Олександр Абдулін, Андрій Сенченко і Андрій Павловський. Як бачимо на знімку, молодик у чорно-червоній куртці вхопив за горло народного депутата Андрія Павловського.

Член парламентської фракції БЮТ-Батьківщина Юрій Одарченко, як народний обранець і просто як постраждалий, подав до Генеральної прокуратури України звернення, в якому звинувачує присутніх на мітингу працівників МВС у протиправній бездіяльності та вимагає встановити конкретних винуватців і притягнути їх до зазначеної законом відповідальності.

У зверненні Ю. Одарченко доводить, що працівники органів МВС, всупереч своїм обов’язкам, які передбачені чинним законодавством, не припинили групове порушення громадського порядку, не зробили жодної спроби затримати невідомих нападників.

 «Я особисто звернувся до майора МВС Полежаки Володимира Анатолійовича, пред’явив службове посвідчення народного депутата України, та, на підставі  Закону «Про статус народного депутата України», вимагав негайно вжити заходів для припинення правопорушення. Проте вищезазначений майор проігнорував мою вимогу, чим вчинив злочин.» – зазначає депутат у своєму зверненні до Генеральної прокуратури.

Треба підкреслити, що народі депутати України прибули того дня до Харкова на заздалегідь заплановану, офіційну зустріч з виборцями; причому саме у це місце на площі перед судом. Офіційний дозвіл Харківської міськради було заздалегідь отримано для проведення зустрічі саме на цьому місці.

Те, що відбулося, є якраз дуже характерним для нинішніх можновладців. З високих трибун вони виголошують дуже правильні й навіть приємні слова про демократію, свободу і права людей, зокрема про право на вільні зібрання і мітинги, але…

Але слова – це лише звукові коливання в повітрі, а от конкретні дії правоохоронців, тобто тих, хто мав би стояти на охороні права, відбуваються із точністю до навпаки…

Не зважаючи на «витівки» влади, народні депутати України у своїх виступах чесно і відверто виклали учасникам мітингу актуальну інформацію про стан справ у державі, зокрема й стосовно ганебного судилища над Юлією Тимошенко.

Зрештою, багато пояснювати не довелося. Те, що відбулося на площі на очах тисяч людей, було переконливим свідченням справжньої суті й намірів чинної влади.

Віталій КОРЖ