Прем’єра рубрики: Свідомість українців

Прем’єра рубрики: Свідомість українців

 

Починаючи од цього матеріалу, ми вирішили порушити проблему свідомості виборців, зокрема їх особистої відповідальності за свій вибір.

Проблема свідомості й відповідальності виборців, не зважаючи на її очевидність і актуальність, майже завжди залишалась за межами обговорення не лише політиків, експертів-політологів і журналістів, а й головних дійових осіб великого театру суспільно важливих подій – тобто самих виборців.

Ця проблема була, є і надалі залишається неначе заборонений плід з дерева добра і зла. Бо в Україні давно існує таке собі табу – мовчазна згода всіх активних чинників суспільства щодо теми свідомості українських громадян.

Понад двадцять років руйнування нібито «незалежної» України на очах всього світу – переконливий результат діяльності-бездіяльності всіх членів українського суспільства, в якому немає винних.

А передусім, вважається, що найменше винними є «пересічні» громадяни. І чим ти «пересічніший», тим менше винний…

Тому українських громадян-виборців (а особливо тих «пересічних», що їх називають із присмаком приниження – електорат) можна лише хвалити, облещувати, принагідно нагороджувати грамотами, продовольчими пайками, подекуди й грошима, влаштовувати для них різноманітні шоу на телебаченні й на площах, можна їм співчувати, навіть «поділяти занепокоєність» тощо.

Майже щорічні вибори упродовж двадцяти років «незалежності», а отже й всім відомі факти, свідчать, що українські громадяни (у кожному разі, значна їх частина) легко знаходять собі пояснення, коли віддають свій голос за гроші або за «подарунок».

Продаючи свій голос, люди фактично продають себе! Проте, як бачимо, мало хто переживає докори сумління з цього приводу.

Тому в Україні надалі живе й процвітає неправда – фундамент всіх негараздів; фундамент, що його постійно зміцнюють самі українці.

Але боронь Боже – у жодному випадку – вважається, що ніколи не можна критикувати виборця (а особливо – «пересічного»), навіть якщо для цього є всі підстави. Бо так у нас «прийнято», що виборцеві не можна у будь-чому дорікати.

Навіть якщо конче потрібно (для блага того ж виборця) щось йому пояснити – чи йдеться про очевидні речі, а тим паче, коли не досить очевидні – необхідно це робити із особливою обережністю.

Бо українські громадяни – це надзвичайна категорія дуже вразливих, уразливих, емоційних і перманентно знервованих людей, які завжди мають рацію, щоб вони не робили, у чому б вони не були переконані, щоб і кого б вони не обирали.

Бо вони завжди впевнені у власній рації. Навіть якщо голосують «проти всіх»…

Отже, під рубрикою Свідомість українців починаємо публікацію серії матеріалів, що мають допомогти читачам розібратися в непростій передвиборній ситуації й зробити власні висновки не на підставі пліток чи припущень, а на підставі фактів.

Зрозуміло, що ми не хочемо нікого агітувати і не намагатимемося нікого у чомусь переконувати. Ми лише розраховуємо на тих, хто хоче самостійно набрати певності у слушності свого вибору… 

Віталій Корж

(продовження на стор. )