Не гроші вирішуватимуть результат виборів

 

Точка зору  

 

Не гроші вирішуватимуть результат виборів

 

Твердження винесене у заголовок – лейтмотив мого виступу та відповідей на запитання під час відвертої й гарячої дискусії на конференції, організованій в Чернігові Асоціацією політичних консультантів України.

 

 Тема конференції: «Чернігівщина напередодні парламентських виборів 2012. Перспективи та очікування виборців».

Порядок денний, що його чітко й динамічно провели Віктор Устенко та Дмитро Джангіров, був насичений дванадцятьма цікавими десятихвилинними доповідями, численними виступами, ремарками та репліками політологів, працівників консалтингових фірм, аналітичних центрів, громадських організацій, а також модерованою дискусією та неформальним спілкуванням.

У жвавій дискусії була надана можливість виступити всім учасникам, серед яких – депутати районних і обласних рад, представники держадміністрації, політичних партій (ПРУ, ВО «Батьківщина», СПУ, ЄЦ, «Фронт змін», інші).

Тональність «круглого столу», що розглянув політичну і технологічну складові в організації виборів на Чернігівщині (як досвід минулих, так і перспективи майбутніх) визначили максимально конкретизовані тематичні доповіді.

В центрі уваги були оцінки можливостей різних політичних сил на виборах до Верховної Ради за мажоритарними округами.

Серед них особливо запам’яталися найбільш аргументовані: «Партійні вподобання виборців» (Геннадій Максак), «Результати експертного опитування щодо виборів-2012» (Андрій Єременко), «Актуальні мобілізаційні ідеї» (Костянтин Матвієнко), «Чому домовленості не будуть працювати» (Ігор Душин), «Ресурси та вартість виборчої кампанії» (Павло Карайченцев).

Оприлюднено й прогнози щодо шансів окремих політичних сил та їх кандидатів.

Третина з 35 експертів, опитаних Спілкою молодих політологів України, надають перевагу меру Чернігова Олександру Соколову, народним депутатам Валерію Дубелю та Олегу Ляшку.

Серед політичних сил, які можуть претендувати на перемогу своїх членів в мажоритарних округах, практично всі опитані (97 %) назвали Партію Регіонів, БЮТ-«Батьківщині» віддали перевагу 60 % опитаних, далі йдуть «Фронт змін» (20 %), СПУ (17 %), інші, серед яких на останніх місцях – НДП та КПУ.

Опитування визначило також рейтинг проблем, що будуть активно підніматись під час передвиборної кампанії: питання ЖКХ – 43 %, підвищення зарплати – 31 %, тарифи – 29 %, безробіття – 23 %, податки – 20 %, стосунки з НАТО, ЄС, Росією – 17 %, проблеми охорони здоров’я – 17 %, питання ринку землі – 14 %.

Так сталося, що я виявився єдиним присутнім із числа кількох запрошених народних депутатів України. А шкода, бо варто було б багатьом послухати й прислухатись до ідей та висновків досліджень, оприлюднених на цьому представницькому зібранні.

Мабуть тому значна увага ЗМІ, широко представлених на цій конференції, була зосереджена на моєму виступі, що виявився дещо контроверсійним до висловлювань попередніх виступаючих і став каталізатором подальшої гарячої дискусії.

Я почав з аксіоми: щоб вірно визначити і спланувати майбутнє, треба об’єктивно, без емоцій проаналізувати минуле й зробити з нього висновки.

Як на мене, з попереднього виборчого циклу, що відбувався на тлі фінансово-економічної кризи під час діяльності уряду Юлії Тимошенко, треба зробити кілька важливих висновків:

1. Не можна вирішити ані економічних, ані політичних проблем суспільства за допомогою лише грошей, а тим паче – фінансових потоків, що спускаються з владної верхівки.

2. Не можна постійно використовувати майданний метод організації мас, який вже давно віджив себе і тримається на тих самих грошах.

3. Не можна ігнорувати пропозицій, спрямованих на впровадження новацій в системі організації діяльності партій та в системі організації господарчого життя суспільства.

4. Без рішучого очищення і оновлення кадрів, не можна позбутися корупції, що наскрізь пронизала  державні органи та інституції.

5. Не можна досягти успіхів на шляху розвитку демократії без повноцінного місцевого самоврядування. Зокрема, якщо надалі все вирішувати і розподіляти в центральних органах влади, люди продовжуватимуть тікати з села, де давно немає жодних перспектив.

Маю повне моральне і професійне право зробити ці висновки. Адже саме у цих напрямках багато разів подавав пропозиції, намагаючись попередити згубні наслідки, що ми з вами зараз лише спостерігаємо, не маючи жодної можливості позитивно вплинути на нинішній перебіг подій.

Дехто з присутніх на цій конференції добре знають про мою боротьбу проти корумпованої бюрократії.

Впродовж трьох років мені довелося оббивати пороги високих інстанцій, щоб захистити право на існування Папернянського кар’єра скляних пісків, право на  будівництво сучасного цементного заводу, відомі мої численні виступи у пресі й Верховній Раді на захист торфопідприємств та на підтримку ініціатив у агропромисловому комплексі Чернігівщини тощо.

Не лише на Чернігівщині добре відомі мої книжки – «Мій головний привілей», «Крізь призму фактів», «Не по словах, по справах пізнаєте їх».

Ці книжки – по суті – фрагменти сучасного літопису. В них представлена фактографія подій, що відбувалися в Україні й на Чернігівщині зокрема впродовж останніх шести років та намагання позитивно вплинути на перебіг цих подій.

Нагадаю лише про деякі пропозиції, розроблені в моїй депутатській команді, впровадження яких дало б можливість не тільки уникнути нинішніх негативних наслідків, а й підняти Україну до рівня розвинутих держав.

Зокрема, ще три роки тому ми запропонували реорганізувати БЮТ і ВО «Батьківщина» на принципово новій основі та надати програмі «Український прорив» календарно-технологічний формат для її широкого впровадження.

 Читачі «Голосу України», тижневика «Свобода» багатьох обласних і районних газет добре знають мої безкомпромісні публікації з актуальних проблем життя і розвитку суспільства.

Особливу увагу я приділяв розвитку села, піднесенню його мешканців з колін, створенню сучасних цивілізованих умов для всебічного розвитку культури, освіти, підприємництва на селі.

Ще кілька років тому, замість товстенного і заплутаного Податкового кодексу, з його численними версіями і виключеннями, ми запропонували впровадження єдиної прозорої податкової норми для всіх учасників підприємницької діяльності.

Добре відомо, що в діючій системі державного управління застосовуються архаїчні, переважно адміністративні методи. Натомість передові ідеї і практичний досвід застосування точних методів у економіці, залишається  досі невідомим в Україні.

Тому ми запропонували широке впровадження системи методів функціонально-вартісного аналізу (Value Analysis and Engineering), як ефективної технології економізації технічних та організаційних структур.

Нажаль, і цю нашу пропозицію не було сприйнято.

І дуже шкода, бо наприклад, завдяки методам функціонально-вартісного аналізу, замість дотеперішнього вольового порядку формування державного бюджету на основі суперечок різнозацікавлених груп лобістів, ми запропонували схему побудови головного кошторису України на основі Функціонально-вартісної діаграми.

Водночас ми запропонували розробити функціонально обґрунтовану і технологічно орієнтовану організаційну структуру державного управління суспільством на основі Функціональної моделі України.

Факт несприйняття цих конче необхідних новацій переконливо свідчить про недостатній інтелектуальний рівень, або, як казав відомий персонаж професор Преображенський, свідчить про «розруху в головах» правлячої верхівки, нинішніх лідерів, незалежно від їх партійної приналежності.

Цілком очевидно для всього світу, що Україна давно товчеться на місці, з’їдаючи залишки свого потенціалу, втрачаючи авторитет в очах міжнародної спільноти.

Вже ніхто не повторює мантру про унікальні українські чорноземи, коли впродовж лише одного року ціни на продукти харчування зросли вдвоє, тоді як майже половина продуктивних площ сільськогосподарського призначення «гуляє», а значна їх частина вже перебуває в руках «грошовитих мішків».

І тому найближча перспектива життя в Україні є багатообіцяючою лише для олігархів та їхніх представників у владних структурах, а зовсім не для Українського Народу.

А головне: в умовах відвертої російської експансії практично в усіх сферах національних інтересів, втрачається дорогоцінний час, необхідний для проведення суттєвої трансформації суспільства і зміцнення готовності Нації до захисту суверенітету і незалежності України.

Тому, шануючи теорії і висловлювання відомих політологів, а також враховуючи великий досвід політтехнологів, я все-таки більше спираюсь на факти і на практику особистого спілкування з виборцями.

Як ми почули на конференції, дехто вже зараз закликає вкладати гроші у виборчу кампанію, бо мовляв, якщо нині це коштуватиме до 5 млн. грн., то після нового року – до 10 млн. грн.

А я вам скажу відверто, що в наступних виборчих кампаніях в Україні гроші вже не гратимуть вирішальної ролі.

Виборці розумнішають і чимдалі більше усвідомлюють, що не симпатичні обличчя на коштовних бігбордах мають визначати ефективність влади і добробут народу.

Виборці підтримають не тих, хто кидає великі гроші на купівлю голосів і вміє складно говорити, а моральних, патріотичних і добросовісних фахівців, котрі мають власну гідність і поважають гідність інших людей.

Настає час влади людей гідних влади.

 

Віталій КОРЖ,

народний депутат України