Виступ народного депутата В. Т. Коржа (БЮТ-«Батьківщина») у Верховній Раді України 8 жовтня 2010 року

 

 

Шановний пане Голово, шановні колеги, дорогі мої громадяни України!

 

Зараз ми розглядаємо так зване «Різне», яке багато хто вважає другорядними дрібницями, не вартими уваги.

Отож хочу привернути вашу увагу до такої «дрібниці», як відповідальність перед Богом.

Слово Бог ми пишемо з Великої Літери. Це Слово, з якого починається Євангелія від Йоана: «На початку було Слово… і Слово було Бог…». 

Це Слово стало Тілом і оселилося між людьми в образі Ісуса Христа, котрий приніс нам відкуплення і спасіння.

І хоча це Велике Слово ми вписали в початок тексту Конституції України, на жаль, Його нині не чути в стінах українського парламенту.

У Верховній Раді України не чути ані слова Бог, ані немає шанобливого ставлення до Божої Правди.

І це тоді, коли у преамбулі Конституції читаємо святі слова: «…усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…».

Чи члени так званої коаліції (яка нині називає себе більшістю), усвідомлюють свою відповідальність перед Богом, власною совістю і всіма поколіннями Українців?  Чи вони шанують Правду?

А правда полягає в тому, що після цьогорічних президентських виборів вони здійснили конституційний переворот і нині ліквідовують незалежну Українську Державу та вибудовують диктатуру олігархії за кремлівським сценарієм.

Чи для цих законодавців Бог є авторитетом і вони виконують основний Божий Закон – Десять заповідей? 

Про рівень моральності більшості депутатів годі говорити. Їхнім всемогутнім богом є гроші.

І тому саме з причини агресивної антинародної політики донецького клану впродовж останніх трьох місяців в Україні відбулося штучно створене, безпрецедентне зростання цін на товари першої необхідності, зокрема на продукти харчування, причому, саме на ті, що виробляються в Україні. 

Закінчуючи оце моє «Різне», хочу з цього приводу процитувати вислів Далай лами: «Моя влада тут – у Тибеті – безмежна. Проте я – лише в’язень мого обов’язку. Бо чим більшою владою наділено людину, тим більше сил вона повинна віддавати тим, над ким поставлена».

Раджу депутатам більшості подумати про свою відповідальність перед Богом і про свій обов’язок перед тими, над ким поставлені…

Бо відповідальність перед Богом – це не «Різне», не другорядне, а головне.

Дякую тим, хто мене уважно слухав!