Title

Передвиборні сюжети

       Вперше за останні 22 роки
       в селі побачили народного депутата

       І, як не дивно, але цим депутатом виявився я, коли одного грудневого дня приїхав до села Халявин на Чернігівщині.

       Мороз давався взнаки і сніг весело поскрипував під ногами, осліплюючи своєю яскравістю та відбиваючи майже весняне сонце, що невисоко зависло у небесній блакиті.
       Голова сільради пані Алла Лісова познайомила гостей з селом, 800 мешканців якого не мають проблем з теплом, бо газифікацію вже здійснено. Можливо тому й депутатський прийом громадян, у проведенні якого також взяли участь  моя помічниця, депутат районної Ради Ніна Слєдовська, адвокат Олег Купріянко і юрист Олег Бубен, пройшов спокійно, без фантастичних проблем, які неможливо розв’язати. 
       Я розповів селянам про стан справ у державі напередодні президентських виборів. Відповідаючи на численні запитання, прийшлося нагадати й про кримінальну біографію В. Януковича з його сучасними «досягненнями» щодо загарбання 140 гектарів заповідного урочища «Міжгір’я», палаців у Донецьку та в Криму, участі в афері «Венко Прикерченське» тощо.  
       Орієнтовані у газових проблемах селяни цікавилися «руками, які нічого не крали» громадянина України пана В. Ющенка, котрий створив сумнозвісне «РосУкрЕнерго», що через Швейцарію рахувало нам гроші за російський газ.
Відповів й про те, як і чому на чолі столиці України став громадянин Черновецький  і К0, коли президент В. Ющенко наклав вето на закон про вибори  і вибори мера Києва відбулися «за скороченою процедурою» в один тур. А нині президент по суті захищає шахрая, який створив і використовує корупційні схеми. Чого варте саме лише його «господарювання» землею в столиці.
       Як вийти із цієї загальнодержавної корумпованої руїни? Навколо цього питання розгорілася основна частина дискусії і моїм помічникам-юристам додалося роботи. 
       Розмірковуючи і пояснюючи на конкретних прикладах із нашого життя, дійшли висновку, що треба старанніше виховувати молоде покоління, беручи за взірець досвід кращих представників нашого народу. Бо чи ми хотіли б, щоб наші діти вчилися на прикладах «двічі несудимого проФФесора», який обіцяв «покращання життя вже сьогодні»? 
       Чи може треба брати за приклад «чесність» гаранта, який урочисто й полум’яно обіцяв усім нам зробити десять кроків назустріч людям, але не зробив жодного. А як красиво вміє говорити…
       Міністр внутрішніх справ Луценко передав до Генеральної прокуратури десятки тисяч справ, по яких треба притягнути до відповідальності багатьох високопосадових злочинців, але гарант поставив на чолі прокуратури колишнього донецького прокурора зовсім не для того, щоб той наводив правопорядок у державі.
       «Не по словах, по їх справах пізнаєте їх» – цими словами Господа нашого Ісуса Христа я підвів підсумок нашої жвавої і зацікавленої розмови. Вісімнадцять кандидатів, а кандидатура лише одна, проти якої у спільному пориві згуртувалися всі інші сімнадцять. Чи це випадково?
       Бо цілком очевидно, що лише ця господиня впорається з проблемами і нікому не дасть грабувати Україну, як це має місце досі. 
       Впорається і всім дасть раду та ладу. І вони про це добре знають. Тому й чинять все, щоб не допустити її до посади президента.
       А на цьому сільському зібранні мене дуже втішила одна жінка, яка у розпал дискусії кинула репліку: «Не треба переживати! Хто розумний, той проголосує за Юлю!».
       Отож на розум моїх земляків я й сподіваюся. Бо люди вже меншою мірою вимагають від когось, а почали вимагати від себе.
       Після цікавої і корисної розмови відбувся концерт унікального артистичного квартету з Чернігова у складі лауреатів міжнародних конкурсів Ольги Рогожи, Ірини Кошової, Андрія Ярошенка і Петра Карпенка. 
       Молоді митці продемонстрували свій всебічний талант у майстерному виконанні кожного фрагменту цікавої програми, сценарно складеної із творів сучасного українського репертуару.
       Гармонійне поєднання мелодій і ритмів, артистичне й темпераментне виконання кожного концертного номеру, досконала відточеність кожного руху, жесту, кроку щоразу викликала схвальні оплески переповненої зали.
       Селяни також мали чим похвалитися. Директор школи Анатолій Кобзар розповів мені про міжнародні успіхи його вихованців-спортсменів, зокрема лижників і біатлоністів, котрих у порядку підготовки олімпійського резерву дбайливо вирощують у цьому ніби звичайному селі.
       «От тільки стенд спортивних досягнень у нас такий, що й призів вже нема куди виставити», – бідкався Анатолій Васильович. Цю репліку я сприйняв дуже близько, бо й себе пам’ятаю в подібній ситуації. Отож тисячу гривень, що знайшлися у гаманці, із радістю передав на добру справу.
       Вже від’їжджаючи від цього гостинного села, згадали добрим словом керівника ДБУ-14 Олександра Харчука, колектив якого у цей кризовий час, в умовах браку фінансування, почавши з жовтня, спромігся встигнути до морозів відновити дорогу до села і в селі. В селі, де вже почали будувати сучасне вуличне освітлення.
       Воно й зрозуміло: нам всім не вистачає світла. Передусім, – світла в головах. Бо у цей відповідальний момент нам треба обирати з розумом, розсудливо і зважено. Щоб ми разом із нею зробили стільки кроків, скільки зараз треба зробити Україні.

       Віталій КОРЖ,
       народний депутат України
       (фракція БЮТ)