До і від депутата

Ганна Книжук: «Нам не треба подачок,
ми хочемо жити і працювати достойно»

Шановний Віталію Терентійовичу! Звертаюсь до вас, як до депутата, а в Вашій особі як до близької людини й до всіх членів нашої могутньої партії «Батьківщина», з проханням: допоможіть нашому приватному сімейному підприємству знайти інвестора для реалізації бізнес-плану, який тут додаю.
Од 2005 року ми в складі двох бригад займалися ремонтом м’яких меблів і ремонтно-будівельними роботами у двох орендованих приміщеннях загальною площею 218 кв. метрів.
2007 року, покращивши приміщення шляхом реконструкції на 25%, згідно із законодавством подали заявку на викуп. Щоб викупити, взяли кредит у банку «Аваль» під заставу нашої 3-кімнатної квартири.
Коли оглядова комісія з питань приватизації, де більшість становлять з Партії регіонів, прийшла в орендовані приміщення й побачили символіку БЮТ в нашому офісі, один з членів комісії, начальник виконавчої служби м. Нікополь  Андрій Приймак сказав: «От нехай тепер БЮТ допоможе вам викупити».
Отож на сесії міськради з 34 приміщень дали на викуп 32, а нам не дали. Натомість нам збільшили орендну плату з 2% за орендним договором до 18% від вартості приміщення, прирівнявши нашу діяльність з ремонту меблів до діяльності з виготовлення нових.
До того ж, в 2009 році наша будівельна бригада залишилася без стабільної роботи й тепер підробляємо де тільки вдасться. А це наш сімейний бізнес. Троє дітей і я працювали разом.
Всі ми члени партії «Батьківщина», на всіх виборах були активними членами виборчих комісій, агітаторами, спостерігачами й зараз готові вести виборну програму в цьому складі. Я – партгрупорг у соцмістечку.
Маю від брата 2-кімнатну квартиру в спадок у м. Харцизськ та залогову в Нікополі, але ніяк не вдається їх продати щоб розрахуватись з банком.
Маємо два договори з фірмами у Дніпропетровську і Запоріжжі на поставку їм пластмасових та лакофарбових виробів. Працюємо, знаходимо порядних людей, але все таки вже маємо деяку заборгованість…
Викручуємося, як можемо, проте настав такий час, коли не все залежить від нас. Один з моїх синів навіть покинув навчання в університеті…
У складі нашої команди є дуже професійні будівельники й люди на всі руки майстри, здатні працювати де завгодно в Україні. Можливо у наших однопартійців є потреби чи пропозиції – ми готові виконати.
Нам не треба подачок, ми хочемо жити і працювати достойно, щоб з цього мали користь всі.
Ми розуміємо, як Вам всім дуже непросто в цей час і хвилюємося за Вас усіх. І завжди будемо підтримувати Вас як би не склалися наші долі.
З повагою,                                                        Г. П. Книжук

 

Шановна Ганно Петрівно!

Мене дуже схвилював Ваш відвертий лист, сповнений тривоги, турботи і клопотів.
Живемо у складний час, який вимагає від кожного з нас витримки, великого напруження сил і віри у справу Справедливості.
Ваші переживання мені близькі, зрозумілі й викликають щирі співчуття. Щодня до мене звертається багато людей з подібними проханнями, але на жаль, мої можливості щодо конкретної допомоги дуже обмежені.
Та й Уряд на чолі із нашою самовідданою Юлією Володимирівною ледве встигає на десятки мільярдів гривень затикати найбільші із дірок, що постійно з’являються і потребують величезних зусиль для розв’язання нагальних проблем.
Як Ви бачите, ці проблеми виникають навіть в самому складі Уряду, в якому деякі міністри від президентської НУ-НС, м’яко кажучи, не дуже вболівають за вирішення проблем.
Всі справи йдуть важко. Вистачає бажаючих вставляти палиці в колеса. Не стільки тієї кризи в Україні, скільки активних саботажників, котрі під прикриттям кризи шкодять на всіх рівнях державного управління.
Попри різноманітні складнощі, я намагаюсь вирішити велику кількість питань для підприємств і їх працівників, військовослужбовців, лікарів, хворих, простих мешканців у районах мого виборчого округу на Чернігівщині, куди їжджу по кілька разів на тиждень, коли немає пленарних засідань.
Також по кілька разів на тиждень оббиваю пороги кабінетів високопосадовців із різних справ громадян, але вирішити щось буває дуже непросто.
Наприклад, у Ріпкинському районі є велике підприємство, яке видобуває скляний пісок для всієї України і на експорт. Його фронт робіт підходить до відведеної межі і треба додатково прирізати 11 гектарів незайманої площі. З цього приводу впродовж півтора року за моїм наполяганням вже було чотири розпорядження першого віце-прем’єра і одне – прем’єр-міністра.
Проте поки що справа не зрушилась. То Мінюст знаходить якусь бюрократичну зачіпку, то інші інстанції… Так що проблем вистачає, щоб крутитися щодня од ранку до вечора.
Ситуація дуже непроста, всього й не розкажеш.
Мені дуже прикро, що я не можу Вам допомогти безпосередньо, але спробую зацікавити Вашою проблемою мого колегу, який опікується Вашим виборчим округом, інших впливових добрих людей.

Бажаю вам здоров’я і Божого благословення щоб вистояти.
народний депутат України                                                           В. Т. Корж

Повернення до списку...