Title

Обирають не способом,

а усвідомленням власної відповідальності

за наслідки вибору

 

У моїй депутатській пошті не бракує пропозицій громадян щодо вдосконалення економічних, політичних, соціальних, освітньо-виховних та інших аспектів життя в Україні.

 

 Серед інших надійшов лист від мешканця с. Великі Сорочинці, в якому автор пропонує свій спосіб проведення виборів, просить його розглянути і дати висновки.

Зміст листа видався мені досить типовим віддзеркаленням певних тенденцій в суспільстві напередодні президентських виборів.

Основні положення запропонованого автором  способу організації виборів передбачають: одночасне проведення виборів всіх рівнів (крім президентських); ліквідацію списків виборців, кабін для голосування та виборчих скриньок для бюлетенів; ліквідацію реєстру виборців; скасування квот на пропорційну участь партій і блоків; формування виборчих комісій у складі трьох осіб за професійними ознаками; перенесення частини повноважень і функцій членів виборчих комісій на спостерігачів; виборчий бюлетень виготовляти без жодних ступенів захисту; факт участі в голосуванні зазначається відміткою в паспорті.

При цьому технологія виборів передбачає не менше 12 етапів, з яких 6 стосуються операцій з бюлетенями і конвертами, що їх виконують (і на певних етапах продубльовують) члени виборчої комісії, спостерігачі та виборці.

Більшість пропозицій автора листа, на перший погляд, видаються нісенітницею. Але ж цей розумний чоловік не лише впевнений у слушності своєї точки зору, а й впродовж тривалого часу розмірковує на цю тему і виношує свої ідеї, надаючи їм практичних форм реалізації.

Головна ідея автора: все відбувається на очах присутніх і бюлетені (хоча подекуди й заховані в конвертах) весь час перебувають у просторі відкритості, прозорості та всебічного контролю присутніх, а кожна операція на шляху від появи бюлетеня на дільниці до оформлення підсумків у ЦВК чітко фіксуються особистими підписами, записами в журналах.

Попри добрі наміри і подекуди слушні міркування автора, я вимушений був дещо охолодити його гарячі прагнення.

 

Шановний Вікторе Івановичу!

 

Дякую Вам за повторне звернення до мене, яке я сприймаю як знак особливої довіри з Вашого боку до прогресивної частини Верховної Ради України, до нашої фракції БЮТ і до моєї скромної особи.

Ваш лист викликав у мене суперечливі почуття. Бо, з одного боку, викликав радість усвідомлення того, що наш український громадянин-виборець є активним, думаючим, шукаючим виходу зі скрутного становища, а з другого – неначе не бачить головної причини наших негараздів.

А головна причина полягає в тому, що в Україні править бал кучмономіка, тобто багатоешелонована мафіозна система сприяння збагаченню вузького кола осіб, котрі походять з колишньої партійної та комсомольської номенклатури і цілком легально використовують у своїй діяльності методи кримінального світу.

Причому, більшість з них потрапила на високі державні посади (де вони використовують своє службове становище лише у власних інтересах) завдяки волевиявленню  громадян-виборців, котрі проголосували саме за них.

Нинішня хибна (а по суті – злочинна у своїй майже суцільній корумпованості) система влади в Україні, за мовчазної згоди малосвідомого суспільства, значною мірою тримається на судах і суддях-«колядниках», пов’язаних мафіозними обов’язками з державними службовцями на високих посадах, котрі використовують судочинство у власних приватних і політичних інтересах.

Звичайно, методи організації виборів також відіграють певну роль, але кінцевий підсумок виборів переважно залежить від рівня свідомості громадян, від того, наскільки серйозно (а не наївно) вони розуміють причини нашої нинішньої руїни і роль тих, хто продовжує руйнувати.

Залежить від того, наскільки самі громадяни пасивно чи активно підтримують систему «державотворення», побудовану на неправді.

Тому, схвалюючи Вашу творчу і громадянську ініціативу, мушу зазначити, що запропонований Вами доволі оригінальний спосіб проведення виборів, на жаль, не може змінити ситуацію, в якій третина виборців країни в день голосування питає сусіда, за кого слід віддати голос, а четверта частина взагалі не йде до виборчої урни.

Щодо вашого способу, то на мою думку він не може бути реалізований, позаяк суттєво відрізняється не лише від нині прийнятої в Україні технології виборів (зумовленої діючим законодавством та попереднім досвідом виборців), а й од відомих нині у світі прогресивних систем організації виборчого процесу.

Пропозиція голосування на підставі відмітки у паспорті вже двічі впродовж п’яти останніх років розглядалася у Верховній Раді України, але не знайшла підтримки .

Якщо виборчі змагання відбуваються між партіями і блоками, тоді формування виборчих комісій за так званими «професійними ознаками» (хто, як, який спеціальний орган їх має визначати?) – це шлях в нікуди.

Скільки б разів і як не перекладав бюлетені і конверти, скільки б потім не робив маніпуляцій з ними, а все одно одноразове натиснення кнопки на електронній клавіатурі з одночасною фіксацією результату буде завжди надійнішим, ніж особиста участь людини з її непевними й сумнівними симпатіями і антипатіями.

 Реєстр виборців щойно з’явився. Він є наслідком десятилітньої боротьби за прозорість виборчого обліку, проти фальсифікації. Його ліквідація також може бути на шкоду суспільству.

Треба врешті враховувати, що в Україні не бракує добрих ідей на тему вдосконалення виборчого процесу, але законодавче рішення в умовах демократії ухвалює парламент, де сидять представники, обрані громадянами-виборцями.

Сьогодні майже половина цих представників блокують роботу парламенту, а найбільш кримінально орієнтовані з них на очах мільйонів телеглядачів демонстративно ламають мікрофони на робочому місці голови Верховної Ради України.

Отже проблема українського суспільства полягає нині не стільки у способі обирання своїх представників до органів влади різного рівня, скільки у низькій, нерідко відверто безвідповідальній ролі громадян-виборців, котрі своїми голосами висувають на державну роботу відвертих шахраїв, саботажників, кар’єристів і просто ворогів незалежної України (що ми бачили на прикладі, виборів київського мера і сумних наслідків цього вибору).

Наостанок хочу Вам нагадати, що будь-які зміни виборчого законодавства напередодні виборів заборонено цим самим законодавством.

 

З побажаннями здоров’я і успіхів,

Народний депутат України                                                 В. Т. Корж

                                                                                                    (фракція БЮТ)