|
У той час, як депутати комуно–регіоналівського спрямування знаходять причини, щоб не виконувати своїх передвиборних обіцянок стосовно відмови депутатів Верховної Ради України від привілеїв, БЮТ виходить з ініціативою не чекати «сприятливих умов», а вже зараз робити практичні кроки у цьому напрямі.
Серед членів команди БЮТ на всіх рівнях – від лідера до рядового активіста – дуже популярним є висловлювання, яке вже повторюють як прислів’я: «Ніхто не може завадити нам робити добро!»
Та й насправді: ніхто не може заборонити доброчинно здійснити якийсь благодійний крок, якщо є така можливість. І для цього не обов’язково слід чекати відповідного законодавства. Треба робити тут і зараз.
Зрештою, для добрих справ важливішим є одне добре серце ніж найдосконалішим чином виписаний закон.
Причому, можна не лише самому виявити ініціативу й зробити хоча б маленький крок на шляху добродіяння, а й закликати інших підтримати цю ініціативу. Адже давно відомо: велика дорога починається з маленького кроку.
А як потім приємно згадувати власний добродійний вчинок!
Добре знаю цей ефект відлуння доброї справи, коли її наслідки потім множаться впродовж тривалого часу, сповнюючи душу справжньою чистою радістю.
Бо й досі мені приємно згадувати і тішитися фактом створення за моєю участю комп’ютеризованої системи управління в Куликівському районі Чернігівщини, де в школах – комп’ютерні класи, всі сільради поєднані єдиною інформаційно–комунікаційною мережею з райрадою та з Інтернетом, районний відділ освіти вміє отримувати гранти від Європейської Спільноти, а діти – вигравати міжнародні конкурси з інформатики.
Тому з великою радістю сприйняв виступ мого колеги, народного депутата України, члена фракції БЮТ Юрія Прокопчука, який, виступаючи під час засідання Верховної Ради 11 квітня 2008 року, зазначив:
«…Вчора на телеканалі „1+1” у новинах була поширена інформація про 17 квартир, які розподіляються пропорційно за участю всіх депутатів.
Повідомляю на всю Україну, що депутати фракції «Блок Юлії Тимошенко» і «Наша Україна–Народна Самооборона» не написали жодних заяв на ці квартири. Тому що не претендують. Я вношу пропозицію: давайте передамо ці квартири для розподілу на рахунок багатодітних, інвалідів і чорнобильців. І прошу всіх депутатів Верховної Ради підтримати цю ініціативу.
Наступна інформація, яка була поширена у ЗМІ, про 60 мільйонів гривень призначених на безкоштовні путівки для депутатів Верховної Ради. Тут я буду відповідати тільки сам за себе. Я, народний депутат України, Прокопчук Юрій Володимирович, добровільно відмовляюся від своєї безкоштовної путівки на користь дітей інвалідів і чорнобильців. І, гадаю, що весь парламент вчинить за моїм прикладом».
Для моїх колег–бютівців ця пропозиція не була несподіванкою, хоча ніхто з нас заздалегідь не знав про задум колеги. Адже всі ми – члени нашої величезної команди на чолі з Юлією Тимошенко – добре розуміємо, що в очах значної частини нашого різнобарвного суспільства ми ще не заробили на безоплатний відпочинок.
І така точка зору, певною мірою, має підстави. Адже якщо урядова команда на чолі з Прем’єр–міністром і весь склад її Кабінету Міністрів працює практично без вихідних по 12 годин на добу, то Верховна Рада, м’яко кажучи, не вирізняється високими успіхами законотворчості.
А тут ще на додачу до посиленого тиску на Уряд з вул. Банкової в режимі понад 8 «вказівок» на календарний день, з’явився так званий «опозиційний уряд», який не передбачений жодним законом України, а поготів – Конституцією України. Що не заважає цьому «урядові» в унісон із «вказівками» розсилати, м’яко кажучи, своєрідні «документи», сповнені злісних інсинуацій та категоричних вимог.
Так що відпустка – а тим більше за державний рахунок – нам поки що може тільки снитися. Спочатку треба подолати інфляцію, яка найбільше дошкуляє нашому народу. Я б навіть сказав таку «крамольну» річ, що дошкуляє можливо не стільки матеріально, скільки морально–психологічно, бо постійно чуємо оцей комуно–регіоналівський рефрен: «Буде гірше, буде гірше, буде гірше…»
А коли їх питають: так скажіть, що треба зробити, щоб не було гірше, вони відповідають: дайте нам владу і ми покращимо життя вже сьогодні.
Хіба ми вже раніше не чули такі слова? І хіба вони не були у владі зовсім нещодавно? І хіба не вони підняли хвилю інфляції, яка вже перед Новим роком хлюпнула по наших гаманцях?
Отже, по депутатських путівках нехай відпочивають ті, хто найбільше постраждав від тих обіцяльників, а нам поки що треба попрацювати на заспокоєння економічного шторму.
Віталій КОРЖ
народний депутат України
(фракція БЮТ)
| 
