|
Вибори, що зовні мають вигляд спортивного змагання між різними політичними партіями, насправді є важкою боротьбою чесних людей проти злочинців, боротьбою правди проти брехні, добра проти зла.
На одного депутата Верховної Ради України припадає близько 67 тисяч виборців. Це майже стільки ж, скільки виборців мешкає у двох таких районах Чернігівщини, як Менський, в якому за офіційними даними перебуває на обліку 34502 виборця.
Проте, на якому саме обліку? – ось у чому питання. В нашій дивовижній постсовєцькій і подекуди ще комуністичній Україні (подивіться, скільки громадян проголосувало за комуністів – за тих «класичних», тобто ортодоксальних, а також за «новітніх» і перелицьованих у «непрогресивних» та дуже прогресивних соціалістів!) існує, як мінімум, чотири обліки.
Є облік громадян в системі МВС за даними паспортних столів, є облік у підрозділах державної адміністрації, облік для проведення кампаній (виборчі списки), облік в системі податкової адміністрації (ідентифікаційний код).
Крім того, існує обліковий банк даних в системі СБУ, обліки в галузевих системах (наприклад, в установах охорони здоров’я), облік прикордонного контролю тощо.
Словом, у нас є кому точно і безпомилково порахувати громадян, із визначенням їх місця перебування у часі й просторі. Але…
Але існує зло та носії зла – злочинці. І більшість їх не сидить у в’язниці, а сидить в респектабельних офісах фірм та державних установ. Вони мають цілком імпозантний вигляд і навіть носять симпатичну посмішку на додаток до білої сорочки і стильного костюма. Вони охоче беруть хабарі за «вирішення питань»; особливо, якщо розмір хабарів відповідає рівню важливості «вирішення» – наприклад, під час виборної кампанії.
І вони завжди залишаються поза сферою звинувачень, а отже й відповідальності. Не будемо звинувачувати і ми. Але давайте подивимося на виборну кампанію з боку обліку і списків у окремо взятому районі.
Як відомо, списки виборців складали робочі групи районних державних адміністрацій. Ну, і що ж вони наскладали? Візьмемо, наприклад, списки виборців того самого Менського району, до якого відноситься сільрада Стольне, де мешкає 1239 осіб.
Так от, у списку виборців, що мешкають у населених пунктах розташованих на теренах цієї сільради, значилося 1547 осіб, тобто на 24,9 % більше, ніж в натурі.
Члени виборчого штабу БЮТ у Менському районі провели копітку роботу, «профільтрувавши» списки за персональними даними виборців і виявили чітку тенденцію закладення у списки не лише «мертвих душ», а й «дублікатів» душ живих. Причому, це «закладення» зроблено дуже просто і примітивно.
Наприклад, згідно зі списком, по вул. Гагаріна, 16 мешкають дві Марини Дмитрівни, що народилися в один день 18.10.1986 і два Сергія Дмитровича, що народилися 24.05.1988. От тільки у списку вони мають дещо різні прізвища: у чоловіків – Афанасьев і Афанастєв, а у жінок – Потай і Василенко.
По вул. Леніна, 33 мешкає чоловік, який називається Бойко Сергій Володимирович, а у списку – два громадянина цілком ідентичні за цим прізвищем, ім’ям, по батькові та адресою, але один народився 11.12.1980, а другий – через тиждень – 16.12.1980.
Лише днями народження (24.06.1981 і 27.10.1947) відрізняються у виборчому списку два Володимира Володимировича Коваленки, що «проживають» по вул. Шевченка, 48. Так само лише днем народження (17.12.1959 і 7.09.1989) відрізняються два Петра Петровича Кравченки за адресою вул. Жовтнева, 100 і два Миколи Миколайовича Мелашича по вул. Коцюбинського, 15 «А», дві Ганни Павлівни, які, згідно зі списком виборців, народилися в один день 23.12.1939 і мешкають по вул. Франка, 26, але дещо «відрізняються» прізвищами – Німчик і Нємчик.
Одночасне перебування однієї особи у двох дещо відмінних мовних транскрипціях – українській і російській (Підласа – Подласа), зміна однієї–двох літер у написанні прізвищ (Галенок – Голенок), внесення до списків однієї й тієї самої особи у двох різних статях (Антон Павлович – Антоніна Павлівна), використання двох різних прізвищ однієї особи (дівочого – Лєбєдєва і заміжнього – Барановська) – саме ці та інші подібні приклади «формування» списків призвели до штучного збільшення електорального поля на теренах сільради майже на чверть!
Загалом активісти БЮТ, за далеко неповними даними, виявили по Менському району 474 випадки включення «мертвих душ» до виборчих списків. До цього ще слід врахувати, що 2264 виборці голосували на дому і що «двійників» одного району знаходили у списках іншого району, зокрема Корюківського.
Звичайно, офіційні державні укладачі списків повинні перевірити їх достовірність. На жаль, члени робочих груп в адміністраціях не забезпечили ретельної перевірки списків, пояснюючи всі наявні недоліки такими непереконливими аргументами, як «відсутність необхідних комп’ютерних програм»(!?) та виправдовуючись «позачерговістю» (читай: несподіваністю!?) виборів.
Але це зовсім не дрібниці. Бо кілька десятків таких «помилок» в одному селі змінюють вектор політичних уподобань, на що одразу реагують оті «комівояжери», котрі приїжджають на Чернігівщину з Донецька, щоб скупити яблука по 0,25 грн. за кілограм а потім продати по 6 грн., тобто у 24 рази(!) дорожче.
На мою думку, слід притягати до відповідальності укладачів списків, у яких знаходимо зазначені й подібні прикрі випадки, котрі замість винятків, стають правилом, що потім дає можливість «керовано» впливати на результати підрахунку голосів.
Віталій КОРЖ,
народний депутат України
IV і V скликань
(фракція БЮТ)
Фото Євгена Ґолибарда
Гарячий обмін думками між керівником менського виборчого штабу БЮТ Тетяною Підлипською і кандидатом у народні депутати України Віталієм Коржем з приводу щойно закінченого голосування |
