До членів УРП “Собор”

Голови контрольної ревізійної комісії

                                                                            УРП “Собор” Шишкіна В.І.

 

Роз’яснення

 

стосовно рішення Центрального проводу партії від 1 жовтня 2005 року про поновлення у членах партії і на посаді голови УРП “Собор” Матвієнка Анатолія Сергійовича.

 

Голова УРП “Собор” Матвієнко А.С. 20 вересня 2005 року оприлюднив  і надіслав до Центрального Проводу партії заяву про складання з себе повноважень голови партії і про вихід із її лав.

Центральний Провід партії 20 вересня 2005 року і Рада старійшин партії 22 вересня 2005 року розглядаючи і аналізуючи зміст заяви ухвалили рішення про помилковість такого кроку і звернулись до Матвієнка А.С. з пропозицією відкликати таку заяву. На ці звернення вказаних органів партії Матвієнко А.С. не відреагував, на зв’язок з заступниками партії не виходив, на зібраній ним нараді осіб, які за статутом належать до керівних органів партії 26 вересня 2005 року в присутності більшої половини складу членів Центрального проводу і Голови Ради старійшин не висловив бажання відкликати заяву. За такою ситуацією Центральний Провід партії 30 вересня 2005 року відповідно до положень Статуту партії задовольнив заяву Матвієнка А.С. Таке рішення Центрального Проводу партії Центральна Рада партії 1 жовтня 2005 року скасувала.

Аналіз положень розділу ІУ “Членство в партії” Статуту УРП “Собор” дозволяє зробити такі висновки:

1.                  Норми пунктів 4. 4. та 4. 5. Статуту партії містять термінологічні неточності щодо підстав вибуття члена партії із лав УРП “Собор”. Вжито три терміни -“припинення”, “зупинення”, “виключення”, зміст яких чітко не визначено: перше, за підставами застосування цих позначень щодо дій членів партії; друге, особливо щодо механізмів реалізації вибуття члена партії на підставі будь-якої з цих трьох підстав;

2.                  Однозначний висновок можна зробити лише, що виключення із партії – це каральні кроки партії, які вона застосовує до члена організації лише за дії, які є несумісними зі статутом або програмними документами партії. Саме до “виключення”   застосовують спеціальну процедуру як: відкриття персональної справи, розгляд проступку, механізм виключення (легітимність зібрання і голосування), оскарження і порядок розгляду скарги  КРК (підпункт 2)  пункту 3.7.2.);

3.                  Статут має нечіткі положення щодо механізмів “припинення” і “зупинення” членства у партії, але чітко зазначено, що підставою для використання таких видів залишення лав партії є особиста письмова заява члена партії (пункти 4. 4. та 4. 5.), а також зазначено, що членство у партії вважається припиненим з моменту оголошення на засіданні одного із органів партії, які перераховані у пункті 4. 5.;

4.                  Право вступу до лав партії або залишення її є виключно конституційним правом громадянина держави (стаття 37 Конституції України), тому ні один орган в суспільстві або в державі не може насильницьким шляхом перешкоджати будь-якому із двох вказаних варіантів реалізації людиною цього права. Виходячи саме з такої доктрини статут УРП “Собор” не передбачає ігнорування заяви члена партії про вихід з її лав або затвердження, оскарження чи перегляд рішення про добровільне припинення особою членства в партії за її власною заявою;

5.                  Рішення Центральної ради УРП “Собор” від 1 жовтня 2005 року щодо скасування рішення Центрального проводу партії від 30 вересня 2005 року про задоволення заяви члена партії Матвієнка А.С. про вихід із партії є анти статутним і негативним прикладом для членів партії оскільки ілюструє, що: а) можна нехтувати конституцією партії – статутом; б) в партії є особи на яких не розповсюджується принципи суспільства і партії про рівність перед законом (в нашому випадку законом партії – партійним статутом).

 

          5 жовтня 2005 року                                                                                                       З повагою,

                                                                                                                                              Шишкін В.І.