Нинішня система подачок принижує людей

Очевидне ганебне

Нинішня система подачок принижує людей

У нас до цього настільки звикли, що нікому не приходить в голову обуритись, коли пропонують хабар. Навіть, якщо цей хабар загортають як цукерку в форму благодійництва.

Знову і знову чую звідусіль оце дивовижне слово – ментальність, яке означає спосіб мислення, але для багатьох – насправді не означає нічого.

Шкода, бо вже давно треба було замислитись над тим, що отака собі «дрібничка», як брак власної гідності є серйозною причиною нашого нікчемного життя в державі.

Бо держава – це те, що створюють її громадяни. Створюють під час спілкування з владою, яку самі обирають. А обравши, – повинні цю владу контролювати. Проте чи насправді контролюють? Отож бо! Отак ми й створили з вами, шановні громадяни, оце нещастя, яке заважає нам жити. Створили самі громадяни через брак власної гідності.

І тому нині через владу страждає ціла Нація в центрі Європи. Страждає тому, що – як і за минулих часів, так і нині – владу відділено від народу. Посткомуністична номенклатура, створюючи нинішню систему управління державою, зберегла принципи старої конструкції. А широкі кола суспільства, через брак власної гідності, із таким станом речей змирилися.

Щоб комфортно почуватися собі при владі в ринкових умовах, можновладці прибрали до своїх рук потужні фінансові потоки, розставили своїх посередників, прихватизували державну всенародну власність, нагромадили капітали за рахунок пограбування трудового народу, а тепер час од часу граються у благодійництво, кидаючи під час виборів подачки громадянам, щоб у такий спосіб прихилити до себе їх симпатії.

Сум і співчуття викликають в мене матеріали деяких обласних і районних газет, присвячені діяльності народних обранців. Як штамповано пишуть автори цих публікацій про якогось нардепа, він «…значну увагу приділяє насущним проблемам виборців».

Що це таке – «значну увагу приділяє»? Може якось особливо уважно вислуховує людей, уважно співпереживає їхнім негараздам, чи уважно спостерігає за тим, що відбувається? Проте з подальшого тексту статті виявляється, що йдеться зовсім не про приділення уваги, а про гроші.

Бо цей депутат «виділив» 12 млн. грн. на будівництво школи, 7 млн. грн. – на реконструкцію іншої школи, потурбувався про виконання ремонту доріг між чотирма селами та доклався до газифікації ще двох сіл, посприяв виділенню коштів на будівництво водогону, подарував холодильник і телевізор одній лікарні, «вибив» гроші на автомобіль швидкої допомоги для іншої та «потурбувався про придбання» шкільного мікроавтобуса. Окрім того: цукерки на надцять тис. грн. – дітям, квіти – ветеранам, подарунки – інвалідам та престарілим.

Все це створює певний емоційний ореол величі навколо цього депутата, якого дехто вже сприймає мало не як божка, або як такого собі князька з центру, який «має вплив, потрібні зв’язки і можливості».

Люди із вдячністю приймають з його рук подачки, радіючи, що вдалося заткнути хоч якусь дірку серед безлічі місцевих проблем. При цьому вони зовсім не замислюються над питанням, звідки цей їхній обранець взяв і «виділив» гроші, за рахунок чого і в який спосіб «вибив» автомобіль, яким чином «потурбувався про придбання» тощо.

Не секрет, що така система «виділення» вже породила своєрідне змагання між депутатами: хто більше «виб’є» і в кого.

Таке враження, що нам не потрібен Уряд, який згідно з Конституцією України розробляє державний бюджет і координує його виконання шляхом управління діяльністю всіх галузей нашого національного господарства, і який досліджує та регулює економічні процеси в державі з метою уникнення дисбалансу.

Для чого тоді місцеве самоврядування, сільради, райради тощо і місцеві депутати? Мабуть вистачить нам 450 активних народних обранців, котрі у проміжках між законодавчою роботою в столиці, на яку їх поставлено виборцями, час од часу приїжджатимуть до сільради, райради, школи чи лікарні й «виділятимуть», «вибиватимуть» та «турбуватимуться про придбання»…

Бо з одного боку – практика щоденних конкретних господарчих справ нинішнього Кабміну і його намагання сприяти врівноваженому розвиткові, який передовсім виходить із інтересів громадян, а з другого – непомірні апетити можновладців. Хоча вони красиво, впевнено і правильно говорять, але водночас постійно вставляють палиці в колеса воза, якого тягне на собі Уряд.

Тягне у дуже складних умовах, продовжує утримувати нормальний баланс та ще й виводить на чисту воду авторів кримінальних оборудок на мільярдні суми. Ясно, що такий Кабмін «не вписується» в систему сучасних корупціонерів і його треба будь-що усунути. Кабмін стоїть їм на заваді.

Стоїть на заваді, бо саме Уряд і БЮТ запропонували по-новому розподіляти кошти, залишаючи значну їх частку на рівні місцевих громад. Залишати, щоб збільшити економічну і соціальну самостійність громад за місцем проживання громадян, щоб насправді на повну силу запрацювало місцеве самоврядування.

А для цього треба, щоб значна частина грошей, виручених на місцевому рівні, залишалася на місцях, а не передавалася у центр, звідки потім приїде добрий дядько-депутат і буде за допомогою подачок гратися у «вибивання», «виділення» та «турботу».

Основна сума прибутку місцевих підприємств і підприємців повинна залишатися у розпорядженні цих підприємств і місцевої громади – таким є один із головних принципів БЮТівської програми «Український прорив», яка успішно заблокована «гарантною» командою можновладців.

Проте й за цих неймовірно тяжких умов, не зважаючи на руйнівні вказівки з Банкової та злісну критику так званих «опозиційників», Уряд продовжує напружено працювати в режимі гасіння пожежі, шукаючи і видобуваючи кошти на ліквідацію повеней, катастроф та на розв’язання нових проблем на тлі світової фінансової кризи.

А що у цей час «шукають і видобувають» так звані пересічні громадяни? Треба сказати відверто, що серед нинішнього електорату немало й таких громадян, котрі й нині так само чекають на чергові подачки.

Тим більше, що знову оголошуються чергові позачергові вибори, а отже знову поїдуть по виборчих округах обіцяльники світлого майбутнього.

Поїдуть по містах і селах робити чергові «десять кроків назустріч людям», обіцяючи «покращення життя вже сьогодні», настирно переконуючи, що «Україні потрібен…» лише Я, улюблений… Поїдуть з валізами купюр, «виділяючи», «вибиваючи» та «турбуючись»…

Я давно не можу змиритися із таким станом справ. Вважаю, що успішний розвиток нашої прекрасної країни можливий лише за умови надання необхідних прав і повноважень місцевим Радам. Передусім, – прав і повноважень щодо формування самодостатніх місцевих бюджетів за рахунок власних, а не «виділених згори» коштів.

На основі своїх власних спостережень можу засвідчити, що секрет успішного розвитку братерських країн Польщі та Болгарії, їх тривалої економічної стабільності полягає якраз в тому, що значна частина коштів залишається в розпорядженні тих, хто ці кошти створює. Бо саме в цьому полягає практика справедливості й раціональної організації життя на основі совісті та власної гідності.

Тому я особисто намагаюсь не йти шляхом завоювання симпатій виборців за рахунок «виділення» і «вибивання», а намагаюсь допомогти їм усвідомити суть і причини того, що відбувається в державі, а головне – їх особисту відповідальність за це. Це дуже не просто, але саме цього потребують громадяни України.

Зокрема я власним коштом видав кілька книжок на тему совісті й справедливості та безкоштовно розповсюджую їх наклади для того, щоб ліквідувати ганебну систему приниження людей, щоб підняти людей з колін, щоб збагатити їх не подачками, а піднесенням їх гідності, самоповаги і шанування правди.

Бо як вчить нас Господь, сила – не в грошах, а в правді; пізнайте правду і вона вас визволить.

Адже подачки – це засіб подальшого збереження посттоталітарної системи обдурювання людей. Тоді як правда завжди допомагає прийняти правильне рішення і зберегти совість від забруднення.

Коли станемо на сторону Правди і Справедливості, тоді й оце дивовижне слово – ментальність, яке означає спосіб мислення, стане для багатьох зрозумілим дороговказом на дорозі життя.

Звичайно, якщо Правда буде основою нашого способу мислення.

Віталій КОРЖ,
народний депутат України
(фракція БЮТ)