ЧОРНОБИЛЬСЬКА РУКОТВОРНА ТРАГЕДІЯ Й НИНІ, ЧЕРЕЗ 21 РІК, ВІДЛУНЮЄ БОЛЕМ У НАШИХ СЕРЦЯХ

Офіційна версія аварії на ЧАЕС виходила з того що персонал станції проводив експерименти, припустився помилок, стався вибух, реактор розлетівся, суд над директором ЧАЕС це "підтвердив" і… закрили питання.

Тоді як насправді, безпосередньою причиною кількох вибухів і руйнувань упродовж 26-27 квітня був так званий "експеримент з підвищення потужності атомного реактора", що його організував, підготував і проводив на ЧАЕС московський інститут "НИКИЭТ".

 

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, за робочими записами, що велися згідно із програмою проведення експерименту, потужність реактора було підвищено до максимальної проектної, тобто до 1000 мегават. При цьому обидва електрогенератори стояли, відбору потужності не було, а тим часом потужність реактора почала швидко зростати і досягла 2648 (!) мегават.

Басейн-барбатер не впорався з прийняттям зайвої пари, що утворилася внаслідок потужного тепловиділення, велика кількість пари вибила захисні кришки і вирвалась у вивідні башти. Верхня частина цих башт-труб упродовж 20 метрів по висоті була неармована. І вони не витримали. А кожна важила 1258 тонн.

І вся ця маса впала на блок і зруйнувала ряд систем, у тому числі: вентиляції, охолодження реактора, кабельні мережі тощо. Виникли пожежі. Було перебито трубопроводи і вода перестала надходити в одну половину реактора. Внаслідок цього два твели розплавилися і стався "простріл" (вибух з викидом радіоактивних мас).

Активні матеріали потрапили у воду, якою охолоджували реактор, а отже й на людей. Не зважаючи на пару і бризки радіоактивної води, персонал станції продовжував боротися за відновлення стабільності стану реактора і йому це, деякою мірою, вдалося.

Але, через значне пошкодження, повністю відновити керованість реактора не вдалося і він продовжував розігріватися. 26 квітня о 21 год. 30 хв. у реакторі сталися один за одним три вибухи, як кажуть свідки, вулканічної сили. Зірвало кришку реактора і викинуло назовні 20 млн кюрі активних матеріалів. Вибухи тривали до 4 год. ранку 27.04.1986.

4 травня реактор "ожив" знову, а 6 травня, коли газета "Правда" повідомляла, що реактор заглушено, стався новий потужний вибух з викидом 30 млн. кюрі. Далі час від часу відбувалися викиди різної інтенсивності, аж поки реактор не було засипано доломітом…

Потім бій проти радіоактивного ворога (в тому числі в процесі дезактивації території, спорудження і технічного опорядження саркофагу – об'єкту "Укриття") продовжувався і тривав не лише у Чорнобильській зоні, а й в тілах і душах мільйонів учасників ліквідації аварії. Триває й досі…

 

…Вельмишановний Віталію Терентійовичу!

Спілка інвалідів Чорнобиля Святошинського району Києва висловлює Вам особисту Велику подяку за те, що Ви відгукнулися на наше звернення до Вас…

Велика і щира Вам Подяка за активну участь в наданні адресної допомоги інвалідам-ліквідаторам, прикутим до ліжок, інвалідних візків, після інсультів та інфарктів.

…Від щирого серця вдячні Вам за Вашу чуйність по відношенню до нас калік інвалідів-ліквідаторів.

Голова Спілки,

прикутий до інвалідного візка                                         Сергій Красильников

 

27.03.2007

 

 

У всьому, що трапилося 25-27.04.1986, офіційна Москва не тільки звинуватила персонал станції, а й зняла із себе відповідальність за черговий злочин проти України. Московське комуністичне керівництво переклало відповідальність за наслідки аварії на українців, залишивши нас наодинці з цією бідою, яка надалі триває.

Бо стронцій та інші довготривалі елементи нікуди не зникли, не випарувалися, а продовжують нас калічити. Без будь-якої компенсації за цю шкоду з боку Москви. Москви, яка спочатку побудувала небезпечний ядерний об'єкт у центрі України з метою виробництва плутонію для ядерних боєголовок, а потім використала цей об'єкт як бомбу.

 

Віталій КОРЖ

народний депутат України

(фракція БЮТ)